- пробурмотіти
- [пробурмоут’і/тие]
-моучу/, -моти/ш, -мотиемо/, -мотиете/; нак. -моти/, -моут'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
пробурмотіти
Смотреть что такое "пробурмотіти" в других словарях:
пробурмотіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пробурмотіти — див. пробурмотати … Український тлумачний словник
відбубоніти — ню/, ни/ш, док., перех., розм. Проговорити швидко й невиразно; пробурмотіти … Український тлумачний словник
пробубоніти — ню/, ни/ш, док. 1) перех. і без додатка. Невиразно, нерозбірливо промовити що небудь; пробурмотіти. || безос. || Монотонно, неголосно прочитати що небудь. 2) неперех. Почутися, долинути (про голос) … Український тлумачний словник
пробурмотати — очу/, о/чеш і пробурмоті/ти, очу/, оти/ш, перех. і без додатка. Док. до бурмотати, бурмотіти … Український тлумачний словник
прохарамаркати — дієслово доконаного виду пробурмотіти зневажл … Орфографічний словник української мови
